Ми Козаки (Що Треба!)
Найдено 19 композиций
Козак — Ко$мон@вт
2:09Козаки йдуть — Zaliznyi Khrest
4:48Без назви — Ми козаки (що треба!)
2:50Козаки Remix — OBRANA
2:53Мій Козак Remix — Polina Krupchak
3:36Все, що нам треба — Грудень
5:44..Вiра в сон, що треба далi жити. Про любов, де ми щасливi дiти. I знову хочеться не рвати струни. Як болить душа моя, i мати силу... ВІдІрВаТиСь ВіД ЗеМлІ ... — Наталья Могилевская
4:25, відчинені серця, щирі очі таких не так багато є в світі лилися сльози щастя щоночі обіцянки назавжди любити. будиночок на розі двох вулиць паркан плющем осіннім завитий здавалося дощі схаменулись здавалося завжди буде літо. лише один дзвінок телефону і варто тільки їм захотіти повіяло теплом з-за кордону а одже неодмінно летіти. не обіцяй назавжди не обіцяй навічно де твоє-моє завтра у скронях вітер свище. не обіцяй, навіщо? не обіцяй, не треба залежить час найближчий та не завжди від тебе. і раптом все змінилось навколо проблеми, ціни, сни сподівання роз’їхалися як діти в школу що першим було стало останнім. їй у варшавські спальні райони йому москву бетоном залити але кохання у таксофонах приречене не довго прожити. куди ведуть строкаті дороги чому ви заблукали у світі вас сотні, тисячі, вас мільйони в ізраїлі, канаді, на кріті. є спогади про те, як було все надії є на те, як все буде нас доля стрімко течією несе бо ми є не титани, ми люди. не обіцяй назавжди не обіцяй навічно де твоє-моє завтра у скр — Порох
0:15Віра в сон, що треба далі жити Про любов, де ми щасливі діти — Наталья Могилевская
4:16Sve Što Mi Treba — Karin Kuljanić
2:40Життя іде і все без коректур. І час летить, не стишує галопу. Давно нема маркізи Помпадур, і ми живем уже після потопу. Не знаю я, що буде після нас, в які природа убереться шати. Єдиний, хто не втомлюється, -- час. А ми живі, нам треба посп — Ігор Кисилевич
2:29Що мені — Kostiantyn Sokhatskyi
3:06Всё что нужно мне — Kovonni
4:35Мій козак — Polina Krupchak
3:39Життя іде і все без коректур. І час летить, не стишує галопу. Давно нема маркізи Помпадур, і ми живем уже після потопу. Не знаю я, що буде після нас, в які природа убереться шати. Єдиний, хто не втомлюється, – час. А ми живі, нам треба поспішати. Зробити — Життя іде і все без коректур
2:31Хвилюватися немає причин — БумБокс
4:41відчинені серця, щирі очі таких не так багато є в світі лилися сльози щастя щоночі обіцянки назавжди любити. будиночок на розі двох вулиць паркан плющем осіннім завитий здавалося дощі схаменулись здавалося завжди буде літо. лише один дзвінок телефону і варто тільки їм захотіти повіяло теплом з-за кордону а одже неодмінно летіти. не обіцяй назавжди не обіцяй навічно де твоє-моє завтра у скронях вітер свище. не обіцяй, навіщо? не обіцяй, не треба залежить час найближчий та не завжди від тебе. і раптом все змінилось навколо проблеми, ціни, сни сподівання роз’їхалися як діти в школу що першим було стало останнім. їй у варшавські спальні райони йому москву бетоном залити але кохання у таксофонах приречене не довго прожити. куди ведуть строкаті дороги чому ви заблукали у світі вас сотні, тисячі, вас мільйони в ізраїлі, канаді, на кріті. є спогади про те, як було все надії є на те, як все буде нас доля стрімко течією несе бо ми є не титани, ми люди. не обіцяй назавжди не обіцяй навічно де твоє-моє завтра у скроня — Порох
0:28Жига — XSERGO
2:32